Гелловін по-польськи: як відзначають популярне свято варшав’яни?

Гелловін має дуже довгу історію, яка своїм корінням сягає у 16 століття. Спочатку відзначати це свято почали народи кельтів, які жили на території Ірландії, Англії, Уельсі та Північній Франції. Пройшло дуже багато років і святкувати Гелловін почали у багатьох інших країнах світу, але деякі все одно ставляться до цього дня скептично і не відзначають свято з релігійних переконань. З приводу святкування Гелловіну у Польщі постійно ведуться суперечки. Противники цього свята кажуть, що воно має язичницьке походження і це не більше, ніж маркетинговий хід, прихильники стверджують, що Гелловін – це нова версія старовинного польського свята “Дзяди”. Проте на території цієї країни є свої особливості святкування Гелловіну, пише warsawski.eu.

Як святкують Гелловін у польській столиці?

Туристи у Польщі часто плутають Гелловін із Днем усіх святих та Днем вшанування покійних. І хоча ці три дати йдуть одна за одною, це свята із різним значенням. 

Для поляків це доволі молоде свято, тому що відзначати цей день почали лише після 1990-х років. Проте у Польщі існує свій старовинний аналог Гелловіну – Дзяди. Це слав’янський та балтійський ритуал вшанування пращурів, який спочатку був суто язичницьким, а потім набув рис християнства. Багато років тому народ Польщі вірив, що у кінці жовтня – на початку листопада духи мертвих приходять із потойбічного світу у світ живих, щоб поспілкуватися зі своїми пращурами. Раніше у цей день прийнято було влаштовувати бенкетування на могилах покійних родичів. 

Після стількох років молодь Варшави святкує Гелловін з більшим розмахом та дуже яскраво. У цей період у столиці відбувається багато розважальних заходів, тому деякі приїжджають сюди з інших міст. В останні дні жовтня у столичних клубах та кінотеатрах відбуваються “жахливі” вечірки, на яких збираються переважно молоді люди. Вони одягаються у костюми улюблених персонажів з кіно, коміксів та мультфільмів і роблять яскравий макіяж. 

В останні дні жовтня у Варшаві відбувається багато подій, які збирають любителів музики з усієї країни. Кожного року у польській столиці проходять концерти багатьох всесвітньо відомих музичних груп. У таких варшавських клубах як “VooDoo” та “Proxima” щороку влаштовуються гелловінські вечірки із запрошеними відомими гостями. 

Деякі варшав’яни прикрашають до свята свої будинки, а діти збираються компаніями та ходять по домівках сусідів з відомою фразою: “Цукерки або смерть!”(польський варіант “Cukierek albo psikus!”)

Що думають варшав’яни про це свято?

Звісно, більш позитивно до святкування Гелловіну ставиться молодь, тому що її приваблюють яскравий одяг, макіяжі та веселі вечірки. Старше покоління у переважній більшості не любить і не розуміє цього свята. Більше того, влітку 2020 року житель Варшави написав петицію з проханням заборонити свято на законодавчому рівні і вона набрала достатню кількість голосів для перегляду. Сейм розглянув петицію, проте  покарання за святкування Гелловіну так і не було впроваджено. 

Поляки є одним із найбільш релігійних народів світу, тому думка католицької церкви з приводу сумнівних свят для людей має велике значення. 

Церква виступає категорично проти Гелловіну і називає його язичницьким святом, яке може вбити мораль, духовність та християнські традиції. Католицька церква вірить у існування духів, тому у традиції святкування Гелловіну вона бачить велику загрозу. Проте День усіх святих, який відзначають у Польщі 1 листопада і який є офіційним вихідним днем, церква вважає важливим святом для культури країни. Про нього розповідають навіть у школах, у цей день прийнято згадувати померлих родичів, запалювати свічки на їхніх могилах, а також проводити більше часу з родиною. 

Як провести час у Варшаві на День Незалежності?

День Незалежності є національним святом у Польщі та офіційним вихідним днем. Традиційно це свято у кожному польському місті відзначають з великим розмахом – містяни...

Історія музичного фестивалю “Варшавська осінь”

Творчі фестивалі Варшави створені не лише для того, щоб дати шанс юним талантам заявити про себе, але й зробити мистецтво доступним і зрозумілим для...
.,.,.,.