Виходець з театральної родини Марек Кондрат за свою акторську карʼєру зʼявився на сцені десятків театрів у різних куточках світу. Та все ж вважав, що найбільше досягнув у кінематографі. Він проявив себе як театральний актор, кіноактор та режисер, пише сайт warsawski.eu. А після виходу на пенсію озвучує книги про вино та повністю занурився у сферу виноробства. Дізнайтеся більше про актора родом із польської столиці Себастьяна Фабіанського.
Біографія
Марек народився 18 жовтня 1950 року у Кракові. Це була театральна родина, актором був його батько Тадеуш Кондрат та його брат Юзеф Кондрат. Першу роль у кіно Марек Кондрат зіграв у віці 11 років — це був Вавжек в “Історії жовтої туфельки” Сильвестра Хенчинського (1961). Через рік Кондрат виконав роль Пьотрека у фільмі Вітольда Лесевича “Між берегами”. У 1965 році знявся у серіалі “Домашня війна” Єжи Грузи. У 1972 році закінчив Державну вищу школу театрального мистецтва імені Олександра Зельверовича у Варшаві.
Театральну карʼєру розпочав у Сілезькому театрі у Катовіце. У 1973 році перейшов до драматичного театру у Варшаві, де пропрацював 11 років. У період з 1985 року по 1986 рік грав у новому театрі, після чого повернувся до драматичного театру. Також протягом 7 років був актором театру “Атенеум”. На театральній сцені Кондрат зіграв понад 30 ролей, у кіно і на телебаченні — понад сто.
Робота у театрах
У 1970-х роках Кондрат грав у “Електрі” Жана Жироду (1973) у постановці Казімежа Деймека, у “Жаці-фаталісті та його господареві” Дені Дідро у постановці Вітольда Заторського (1976) та у “Варіаціях” Єжи Гжегожевського (1977). Також Кондрат зіграв Пьотра Висоцького у “Листопадовій ночі” Станіслава Виспянського у постановці Мацея Пруса (1978) і Лаерта у “Гамлеті” Густава Голоубека (1979). У 1980-х роках Кондрата можна було побачити на сценах французьких театрів. Однак гра перед іноземними глядачами здалася акторові порожнім заняттям.
Кондрат також зіграв головні ролі у театрі “Атенеум”: у “Мазепі” (1992) і “Фантазії” (1994) Юліуша Словацького і Густава Голоубека. У 2002 році він зіграв Джорджа у “Хто боїться Вірджинії Вульф?” Едварда Олбі у постановці Владислава Пасіковського. Кондрат також співпрацював з театром телебачення. Він грав у комедіях Олександра Фредро у постановці Яна Свідерського — “Револьвері” (1977) і “Чоловіку і дружині” (1978). Зіграв головні ролі у “Сулковському” Стефана Жеромського у постановці Тадеуша Юнака (1979) і у “Годиннику” Єжи Шанявського у постановці Анджея Закшевського (1980). Кондрат дуже любив театр, проте вважав, що йому вдалося більше досягнути у кінематографі.
Робота у кінематографі
Як професійний кіноактор Кондрат дебютував у 1974 році у ролі Сташека Хмелевського у “Кінці канікул” Станіслава Єндрики. Через рік зіграв Романа Боричка у “Готель “Пацифік”” Януша Маєвського. За роль молодого офіціанта він отримав премію журналу “Фільм” за найкращий дебют. У 1976 році Кондрат перевтілився у молодого капітана у “Смузі тіні” Анджея Вайди. Актора полюбили відомі польські режисери. У 1970-1980-х роках він грав у стрічках Анджея Вайди, Януша Маєвського, Януша Заорського, Войцеха Марчевського, Марека Котерського, Кшиштофа Зануссі та Яцека Бромського.
Нові висоти Кондрат досяг після участі у першій мильній опері польського телебачення — серіалі “У лабіринті” Павла Карпінського (1988). Кондрат став головним актором нового польського кримінально-гангстерського кіно. У цьому образі він зіграв Ольгерда Гальського у серіалі Войцеха Вуйчика “Екстрадиція” (1995), Марека Коссота у “Нічному графіті” Мацея Дуткевича (1996) і Юзефа Майєра у “Операції Самум” Владислава Пасіковського (1999).
Водночас Кондрат продовжував грати у комедіях: він знімався у таких стрічках, як “Страшний сон Дзюдзюся Гуркевича” (1993) і “Повернений” (1994) Казимежа Куца, “Нічого смішного” Марека Котерського (1995) і “Золото дезертирів” Януша Маєвського (1998). Найкращою комедійною роллю Кондрата цього періоду став заголовний “Полковник Квятковський” Казимежа Куца (1995).
У 1999 році Кондрат зняв свій перший фільм — “Право батька”. У тому ж році він зіграв в успішному “Двоє кілерів” Юліуша Махульського, а через рік у наступному фільмі того ж режисера — “Гроші – це ще не все”. У 2000 році Кондрат зіграв у фільмі Войцеха Марчевського “Вайзер” за мотивами оповідань Павла Гюлле.
Виноробство
У 2007 році Марек Кондрат вирішив завершити акторську кар’єру й зайнятися виноробством, яке він дуже любить. “KONDRAT Wina Wybrane” – це винний проєкт Марка Кондрата. Через розмови, дегустації, тренінги та поїздки він розповідає про історію вина, адже прагне зробити цей незвичайний світ доступним для всіх. У компанії імпортують пляшки вина з усього світу, допомагають в їх виборі для різних подій і доставляють вино до замовників. Марека можна побачити у роликах на “YouTube”, де він із неабияким знанням справи розповідає про вино.
Також після завершення карʼєри він повернувся до поезії та записав аудіокнигу з сонетами Вільяма Шекспіра. Ще він озвучив аудіокнигу “Філософія вина” угорського філософа й письменника Бели Гамваша, життя якого припало на дві великі війни. В інтерв’ю митець повторює, що він – реалізована та щаслива людина, а найважливіше для нього те, що відбувається тут і зараз. Він радіє життю і речам, які приносять задоволення людині.
