Адольф Димша був видатним польським актором, якого називали майстром комедії. На сцені він міг втілити будь-який образ, хоча й пережив дві світові війни та період важкого повоєнного відновлення Польщі, як повідомляє «warsawski.eu».
Дитинство та захоплення театром
Народився майбутній актор 7 квітня 1900 року в Варшаві. Його справжнє ім’я – Адольф Багінський. Хлопчик походив зі звичайної робітничої сім’ї, батько також Адольф працював залізничником.
Усе дитинство хлопця пройшло у Старому місті Варшави, яке на той час вважалося найбіднішим районом. Навчався Адольф Димша у Вавельберзькій школі торгівлі, яку успішно закінчив у сімнадцятирічному віці.
Фактично з 17 років і розпочалася його акторська кар’єра. Юнак дебютував у напіваматорських театрах Варшави, паралельно поєднуючи творчу кар’єру з роботою в юридичній фірмі.
Однак, довго працювати на двох напрямках Адольф не зміг і через рік повністю завершив юридичну практику, присвятивши себе театру. Для виступу на театральних сценах він взяв псевдонім “Димша”.
З псевдонімом актора пов’язана цікава історія. Спочатку Адольф обрав для себе прізвище «Сципіо дель Скампіо». Одного дня до нього зателефонували з театру та попросили назвати псевдонім, однак Адольфа не було вдома і трубку взяла його сестра. Жінка ніяк не могла знайти записку з правильним псевдонімом брата, тому назвала перше, що спало на думку – «Димша». Відтоді на сценах театру, а згодом і в кіно артист виступав як Адольф Димша.
Актора часто можна було побачити на сценах кабаре, завдяки чому він швидко здобув популярність та зміг отримати перші серйозні ролі в кіно. Однак, справжнє визнання до Адольфа Димши прийшло після появи звукових фільмів, де він зумів повністю розкритися як талановитий комедійний актор.
Дебют як актора кіно відбувся у 1918 році в стрічці «Roztargniony krawiec». Однак, в 1920 році Адольф Димша приєднався до лав армії, добровільно вступивши до Війська Польського. Він брав безпосередню участь у Варшавській битві у складі 21-го піхотного полку.
Після завершення Першої світової війни Адольф Димша повернувся на сцену театру «Qui Pro Quo», де він виступав у довоєнні часи, проте погано був сприйнятий публікою. Після повернення з фронту ситуація в театрі змінилася в кардинально іншу сторону: за досить короткий проміжок часу актор став справжнім улюбленцем публіки завдяки неабиякому комедійному таланту.
Адольфа Димшу часто порівнювали з американським коміком Чарлі Чапліном. Актор знявся у понад двох десятках найпопулярніших фільмів того часу. Глядачі полюбили талановитого актора через неординарну гру. У репліках Адольфа Димши були присутні не лише жарти, але й нотки суму та печалі.
Особисте життя видатного коміка
Майже пів століття Адольф Димша провів у шлюбі з Зофією Олехновіч. Його дружина була танцівницею. Як і його обраниця актор також дуже любив танцювальну майстерність й навіть певний період часу викладав бальні танці в одній зі шкіл Варшави.
На момент одруження Зофії Олехновіч було лише 17 років. Попри юний вік вона прожила щасливе життя з Адольфом Димшею. До Зофії часто доходили чутки про романи її чоловіка, однак незважаючи на це, актор непогано заробляв та дбав про достаток своєї родини. Сім’я Адольфа Димши була забезпечена хорошою квартирою та непоганим автомобілем.
В подружжя народилися троє дітей, які захворіли на грип та померли від ускладнень. Адольф та Зофія тяжко переживали смерть дітей, адже завжди мріяли про велику родину.
Перед Другою світовою війною в подружжя народилися ще троє дітей, а у 1944 році донька – Аніта, яка була улюбленицею актора.
Як вплинула Друга світова війна на акторське життя Адольфа Димши
Друга світова війна була найскладнішим періодом для актора. Адольф Димша був одним з небагатьох представників акторського мистецтва, який не відмовився у 1940-х роках виступати у театрах, що перебували під владою німецької влади.
Незважаючи на те, що Адольфу Димші фактично заборонила брати участь у театральних постановках підпільна польська влада, він продовжував виступати на сценах театрів. Участь в постановках дозволяла йому утримувати родину в такий непростий час.
З 1940 до 1944 року його можна було побачити в таких виставах як: «Блакитний мотиль», «Маска», «Яр», «Мініатюри» та інші. Спонукало актора продовжувати виступи в німецьких театрах турбота про благополуччя сім’ї. Через контакти з ворожою владою Адольф Димша часто чув у свій адрес звинувачення в зраді.
Заборона на виступи в театрах
Реакція на порушення заборони не змусила чекати. У 1944 році Адольф Димша отримав догану за те, що нібито підтримував тісні відносини з німцями. Участь акторів у театральних постановках під час окупації Варшави досі викликає багато суперечностей, адже виступаючи в публічних театрах, актори часто передавали антивоєнні натяки з ризиком для свого життя.
Адольфу Димші заборонили виступати на театральних сценах до 1946 року, а в театрах Варшави – до 1951 року. Майже п’ятирічне театральне заслання він провів у Лодзі. Талановитого актора запросили в Teatru Syrena, де він працював до завершення професійної кар’єри.
Адольф Димша володів своєрідним відчуттям комізму: увесь вир почуттів він міг передати за допомогою міміки, погляду та брів. Найвідомішим у кар’єрі актора вважається фільм «Кожному можна любити».
Завершення акторської кар’єри та останні роки життя
Після завершення війни актора звинуватили в колабораціонізмі та навіть бойкотували його виступи. Під час окупації в Адольфа Димши виникли серйозні проблеми зі слухом, що позначилося на його подальшій професійній кар’єрі.
В 1949 році актору запропонували роль працівника Польського радіо в фільмі «Скарб». В стрічці «Sprawa do załatwienia» 1953 року актор зіграв одразу вісім ролей та продемонстрував неабияку майстерність і талант.
Ще через три роки відбувся режисерський дебют Адольфа Димши. Згодом в інтерв’ю він розповідав, що почував себе надзвичайно комфортно в ролі режисера. Досягти бажаного результату допомагали актори, які досконало вивчили свої ролі.
Проте, роки брали своє й кар’єра Адольфа Димши наближалася до завершення. В один день актор перестав чути репліки своїх колег та темп гри оркестру. Хоча, певний період часу Адольфу Димші вдавалося вивчати напам’ять текст та дивним чином потрапляти в такт і музику.У 1970 році він востаннє знявся у фільмі «Пан Додек». Фільм розповідає про літнього актора, який дає інтерв’ю молодій журналістці та розповідає про події свого життя. Роль журналістки зіграла донька Адольфа Димші Аніта.
У відомого актора діагностували деменцію, яка повільно руйнувала його організм та розум. Спочатку за ним доглядала дружина, яка також мала серйозні проблеми зі здоров’ям. Після її смерті жодна з дочок Адольфа Димші не погодилася доглядати за батьком. Тому, останні роки свого життя він провів в центрі черниць, розташованому в Гурі Кальварії. Серце актора зупинилося 20 серпня 1975 року.
Наймолодша донька актора Аніта важко пережила те, що у свій час відмовила в догляді хворому батькові. Коли неприємна ситуація набула розголосу, друзі почали уникати спілкування з жінкою. Це призвело до того, що донька Адольфа Димши захопилася алкоголем і врешті-решт померла від алкогольної залежності у 1999 році.