Творчі фестивалі Варшави створені не лише для того, щоб дати шанс юним талантам заявити про себе, але й зробити мистецтво доступним і зрозумілим для кожного. За кількістю різноманітних фестивалів у польській столиці відразу розумієш – здібні містяни просто живуть прекрасним і навіть якщо не мають особливого дару, все одно люблять насолоджуватися музикою, книгами, художніми виставками та спортивними досягненнями своїх земляків. Фестиваль “Варшавська осінь” був започаткований у середині 20-го століття і його головною метою стало познайомити варшав’ян ближче з чарівним світом музики, пише warsawski.eu.
Головні факти про фестиваль: чим він особливий?
У 1956 році два відомі польські композитори Тадеуш Берд та Казімеж Сероцький вирішили створити у рідному місті фестиваль, де свої музичні таланти могли показати варшав’яни, жителі інших міст та країн. Згідно з ідеєю композиторів, фестиваль мав бути присвячений сучасній музиці. Вперше про плани започаткувати міжнародний фестиваль Берд та Сероцький заговорили на форумі Спілки польських композиторів у 1955 році.
Перший фестиваль “Варшавська осінь” пройшов у столиці у період з 10 по 20 жовтня 1956 року і співпав із лібералізацією в країні. У ньому взяли участь Віденський симфонічний оркестр, оркестр французького радіо та музичні колективи з країн соцтабору. “Варшавська осінь” стала проводитися щорічно з 1957 року, лише у 1982 через воєнний стан у Польщі він був скасований.
Дуже довгий час “Варшавській осені” не було подібних в усій Східній та Центральній Європі, а до 1990-х він був одним із небагатьох заходів, доступним для жителів СРСР. На фестивалі виконувалася низка концертів представників із різних країн і крім молодих співаків та музикантів участь у фестивалі брали також видатні особистості з різних куточків світу. Там можна було почути композиції Пьєра Булеза, Джона Кейджа, Бруно Мадерни та багато інших. У часи Польської народної республіки “Варшавська осінь” мала дуже важливе значення для польських діячів мистецтва, адже дозволяла їм підтримувати контакт з колегами із інших країн. З перших років свого існування провідну роль у фестивалі грала авангардна сучасна музика, а класичні композиції займали дуже невелику частку репертуару.
З того часу форма та концепція цього популярного заходу зазнала деяких змін. На початку історії “Варшавської осені” концерти проходили переважно у Варшавській філармонії чи палацах культури, а згодом співаки, композитори та музиканти у рамках фестивалю почали виступати майже всюди: спортивних залах, заводах та у клубах.
Опера на варшавському фестивалі
59-й фестиваль “Варшавська осінь”, який був проведений у 2016 році, вразив багатьох, адже його головною темою була опера. Це був перший раз в історії фестивалю, саме це і викликало великий ажіотаж у поціновувачів музики. Ганна Керкош, одна із організаторок, розповіла, що для 59-го фестивалю було характерно поєднання новаторства і традицій як і у складних мультимедійних композиціях, так і у дитячих операх.
Проте було те, що залишилося звичним у “Варшавській осені” у 2016, наприклад, нові, цікаві звучання, імпровізовані розповіді, оригінальні сюжети та використання “дивних” предметів для отримання певного звуку – організатори розповіли, що акцент на останньому люблять поціновувачі trash music.
На фестивалі відбулося багато прем’єр, особливо запам’яталися глядачам “Чарівна гора” Павла Мікетіна, дитяча опера Ярослава Сівінського “Мовчазна рибка”, “Шосе в нікуди” Ольги Нойвіт. Також у рамках заходу пройшли дитячі майстер-класи від польських композиторів, де митці розповідали малечі про історію польської музики, як звучать різні музичні інструменти, звідки береться наш власний голос і як про нього піклуватися.