Марію Склодовську-Кюрі називають найвпливовішою жінкою світу. Талановита науковиця була відзначена Нобелівською премією і завдяки її праці людство отримало шанс побороти рак, пише warsawski.eu.
Дитинство і юність Марії Склодовської-Кюрі
Марія народилася у 1867 році у Варшаві. Сім’я дівчинки була незаможною й окрім доньки виховувала ще чотирьох дітей. Родина приділяла велику увагу вивченню наук, адже батько працював вчителем фізики у місцевій гімназії, а мати – обіймала посаду директора цього ж навчального закладу.
Тому, з дитинства дівчинці прищеплювали любов до науки та знань. На жаль, коли Марії виповнилося 12 років, життя її матері забрала важка хвороба – туберкульоз. За декілька років до смерті мами померла і сестра дівчинки Зоф’я.
Смерті в сім’ї призводили до морального спустошення, також родину дедалі частіше турбували фінансові проблеми.
Марія в чотирирічному віці досконало читала. Завдяки гарній пам’яті вона вільно володіла польською, німецькою, французькою, англійською та російською мовами. Окрім вивчення мов дівчина активно цікавилася літературою та історією. Згодом вона зрозуміла, що найбільше захоплення у неї викликають точні науки.
В батьківському кабінеті була чимала бібліотека з навчальними матеріалами для студентів політехніки, яка постійно манила юну дівчину. В 16 років Марія успішно закінчила гімназію, де отримала найвищий рівень знань серед жінок того часу.
Однак навчання, якому вона присвячувала практично увесь свій час, настільки втомило дівчину, що після здобуття освіти Марія вирішила переїхати на рік у село до родичів.
Мрії про вищу освіту
Коли майбутня науковиця повернулася до Варшави, разом з сестрою вони почали давати приватні уроки та вступили до підпільного так званого Летючого університету. На той час тут навчалося багато студентів, які згодом стали видатними постатями у Польщі. Особливістю навчального закладу було те, що він не мав постійного місця проведення занять. Зміна розташування дозволяла уникнути терору з боку царської влади.
Однак, підпільне навчання не повною мірою задовільняло жагу сестер до знань, тому вони мріяли вступити до паризької Сорбонни, де могли здобувати вищу освіту жінкам. Фінанси родини дозволяли оплатити навчання лише однієї з сестер. Марія поступилася старшій сестрі Броніславі, яка відправилася у Париж.
Дівчина залишилася у Варшаві, де змогла знайти хорошу роботу гувернанткою у заможній родині. Родина сприйняла Марію як рідну, проте через деякий час вона змушена була покинути роботу. Причиною цього стало кохання, яке спалахнуло між дівчиною та сином її роботодавців. Батьки хлопця вважали Марію негідною партією для сина, через це найкращим рішенням стала зміна роботи.
Перші успіхи у науці
Через декілька років Марії Склодовській вдалося поступити в омріяну Сорбонну. Усю себе вона присвятила навчанню та науці, зовсім не приділяючи уваги ні здоров’ю, ні харчуванню. Завдяки наполегливості та старанності жінка отримала чимало дипломів. Це, зокрема, статус ліценціата з фізики, стипендію варшавського фонду імені Алєксандровичів. Також науковиця закінчила математичний факультет.
Згодом Марії Склодовській-Кюрі вдалося скласти екзамен на посаду викладача, що дозволяло їй проводити заняття у жіночих школах.
Науковиця активно цікавилася темою випромінювання, яке на той час відкрив для світу Анрі Беккерель. Вчений займався вивченням урану і сполук із ним. Він пройшов до переконання, що елемент здатний випромінювати радіацію, яка може проходити через різні предмети та навіть засвічувати фотоплівку.
Роботи Марії Склодовської-Кюрі отримали належне визнання, завдяки чому вона стала лауреатом Нобелівської премії. Премію науковиця отримала разом з чоловіком П’єром та французьким вченим Анрі Беккерелем.
Відкриття, яке вразило світ
Разом з чоловіком П’єром Марія проводила всі дні в лабораторії за дослідженнями над урановою смолою. Науковцям вдалося отримати субстанцію, що містила невідомий досі хімічний елемент. Подружжя наполегливо працювало над тим, щоб відкрити нову сполуку і їм це вдалося: елемент назвали “полонієм” на честь батьківщини Марії.
Ще через чотири місяці трапився новий прорив – подружжя Кюрі відкрило новий хімічний елемент радій, який у мільйони разів перевищував за випромінюванням уран.
Після цього подружжя науковців отримало славу та світове визнання, однак Марія та П’єр не надто раділи такій увазі, адже вважали, що це відриває від роботи. Єдиним позитивним моментом стало збільшення фінансування досліджень родини Кюрі.
Протягом 1899-1904 років П’єр та Марія опублікували понад 30 десятків праць на тему нововідкритих хімічних елементів. Найбільше відкриття радію зацікавило лікарів у Франції. Як з’ясувалося, випромінювання спричиняє опіки людського тіла. Таким чином радій має здатність руйнувати хворі тканини й допомагати в лікуванні раку шкіри. Новий метод лікування отримав назву «кюрі-терапія».
Особисте життя Марії Склодовської-Кюрі
Справжнім коханням науковиці став француз П’єр Кюрі. Вони були найвідомішою парою в науковому середовищі.
Коли Марія зустрілася вперше з П’єром, йому вже виповнилося 35 років. Чоловік все своє життя присвятив науці й вів одинокий спосіб життя. Марія на час знайомства також вже звикла до аскетичного способу життя.
Пара познайомилася в гостях, де вони разом проводили експеримент. Між молодими людьми одразу виникла дружба. Першим подарунком від П’єра була наукова стаття на тему «Про симетрії в фізичних явищах». Виклад думок сильно вразив і захопив науковицю. Натомість П’єр закохався у пошкоджені кислотою руки Марії.
Чоловік заради своєї коханої готовий був покинути все та переїхати до Польщі. Пара одружилася 25 липня 1895 року. Церемонія обійшлася без традиційних вбрань: на нареченій був синій костюм та блакитна сорочка. Молодята не обмінювалися кільцями та влаштували прийом лише для найрідніших.
На весільні гроші П’єр та Марія купили два велосипеди і відправилися у весільну подорож в передмістя Парижа. З часом П’єр отримав посаду професора фізики Сорбонни та члена Французької академії наук.
В подружжя народилася донька Ірен, яка пішла шляхом своїх батьків та стала другою жінкою у світі після матері – лауреаткою Нобелівської премії з хімії.
Марія Кюрі, яка на той час вже отримала свою першу Нобелівської премії, займала дещо скромнішу посаду – завідувача лабораторії на кафедрі чоловіка. Однак, її це повністю влаштовувало. Головне, що жінка завжди могла допомагати коханому П’єру.
Подружжя разом працювало над дозуванням радію. На жаль, це була їхня остання спільна праця. П’єр, переходячи через дорогу, потрапив під колеса воза. Науковець загинув миттєво. Через місяць йому могло б виповнитися 47 років.
Марія прожила без коханого ще 28 років. Вона продовжила їхню спільну працю з дослідження радіоактивності. В 1911 році науковицю нагородили вдруге Нобелівською премією, на цей раз в галузі хімії. Під час церемонії нагородження вона згадала коханого П’єра.
Заміж Марія Кюрі більше не вийшла, адже її книга спогадів зі словами «Ми були створені, щоб жити разом» була присвячена лише одному чоловікові.
Життя Марії Кюрі обірвалося 4 липня 1934 року. В науковиці різко погіршився стан здоров’я через зміни в складі крові. Вона стала однією з перших жертв променевої хвороби. Врятувати її не вдалося. Поховали Марію Кюрі у могилі разом з чоловіком П’єром.