Видатний єврейсько-американський письменник польського походження, лауреат Нобелівської премії з літератури. Його творчість зосереджена на єврейському житті у Східній Європі та Америці, а його твори написані мовою їдиш, що зробило його одним з найвідоміших авторів цієї літературної традиції, пише warsawski.eu. Дізнавайтеся про творчий шлях відомого польського письменника Стефана Жеромського.
Біографія
Зінґер народився 21 листопада 1902 року у Варшаві. Його батько був рабином, а мати – дочкою рабина. Саме це визначило інтелектуальне та релігійне середовище в його дитинстві. Батьки назвали майбутнього письменника Ісааком, але він використовував псевдоніми. Для читачів преси він був Іцхоком Варшавським і Д. Сегалом, а більш цінні з художнього погляду твори підписував імʼям Башевіс. У дитинстві Ісаак боявся демонів, ставив багато питань та любив слухати розповіді старшої сестри Гінде Естер. Його цькували за зовнішність, а єдиною зброєю було слово. У нього не було іграшок, тому він звернув свою увагу на книги, яких у квартирі було багато. Родина жила в єврейському кварталі Варшави, де він змалку занурився у культуру і традиції східноєвропейського єврейства. Зі свого балкона він часто спостерігав за жителями району: дрібними ремісниками і торговцями, пʼяницями і кишеньковими злодіями. Пізніше він багато разів зображував їх у своїх книгах. Друге місце, атмосферу якого можна відчути у книгах — це Білгорай. Не зіпсоване цивілізацією місто, на третину населене побожними євреями. Родина була змушена туди переїхати у 1917 році через голод, який переслідував їх під час війни. Тут Ісаак вивчав польську мову, намагався писати на їдиш і мріяв повернутися до Варшави, де його старший брат вже став відомим письменником. Пізніше він повернувся до Варшави, де навчався у рабинському семінарі. Однак замість духовної кар’єри обрав шлях письменника та журналіста.
Він був індивідуалістом, уникав натовпу та завжди терпляче вислуховував чужі історії. Найбільше його засмучували письменницькі невдачі. Він писав всюди: на клапочках паперу, у блокнотах, якими потім не користувався. Зінґер понад 30 років був вегетаріанцем через етичні міркування. Він прожив довге життя, помер 24 липня 1991 року у Флориді. Його літературна спадщина залишається важливою частиною світової культури, а його романи та оповідання продовжують вивчати в університетах та читати по всьому світу.
Письменництво
У 1925 році він розпочав роботу в єврейській пресі. Ісаак влаштувався коректором у тижневик “Literarisze bleter”, де його брат був редактором. Тут він писав рецензії на книги, перекладав на їдиш “Чарівну гору” Томаса Манна, дебютував як письменник з оповіданням “У старості”. Саме тоді народився псевдонім Башевіс. Він придумав, щоб його не плутали з Ісроелем-Єшуа Зінґером. У своїх текстах Ісаак дуже точно зафіксував топографію Варшави. За ними навіть можна малювати карту довоєнного міста. Під час постійних переїздів письменник часто втрачав усі документи. Він повертався думками до місць свого дитинства, але при цьому навіть у Польщі відчував себе тимчасовим мешканцем.
У 1935 році перед Другою світовою війною емігрував до США. Там він працював у редакції газети “Форвертс” – головного американського видання мовою їдиш. В Америці він написав свої найбільші твори. А також познайомився зі своєю майбутньою дружиною Альмою Вассерман. У нього ніколи не виникало бажання повернутися до Польщі. Він часто називав її “кладовищем єврейського народу”. Зінґер вивчав польську мову, щоб читати Міцкевича і Словацького, але так і не навчився вільно нею говорити. Америка подарувала письменникові кілька років депресії. Він не міг писати і не міг побороти цей стан. Інша прикрість – усвідомлення зникнення їдишу. Наступні покоління євреїв, що прибували у США у різний час з Європи, переходили на англійську мову. У цей час кількість мовців та читачів з кожним роком зменшувалася. Однак, попри усі негаразди, Америка врятувала його фізично. Переживши перші хвилі депресії з початком 1950-х років у нього вселився новий дух писання. До своїх текстів письменник ставився побожно, як до Святого Письма. В Америці він прискіпливо ставився до перекладачів.
Перший великий роман – “Сатана у Гораї”. Це містична історія про релігійні фанатичні рухи в єврейських громадах. Однак справжню славу йому принесли твори, де він описував єврейське життя у Польщі та післявоєнній Америці.
Серед найвідоміших творів автора:
- “Роботодавець”. Це серія новел, що зображують життя польських євреїв перед Другою світовою війною;
- “Сім’я Мошкат”. Сага про єврейську родину у Варшаві, яка відчуває соціальні зміни та асиміляцію;
- “Шоша”. Автобіографічний роман про молодого письменника у міжвоєнній Польщі;
- “Раб”. Історія про єврея, що вижив після погрому у Польщі 18 століття.
Особливості його творів
Він вважав, що у літературному творі повинен бути напружений сюжет, а в авторському стилі повинна відчуватися пристрасть до письма. Свою майстерність він відточував у коротких прозових формах. Також він активно брав участь у процесі перекладу своїх творів. Він редагував і змінював великі фрагменти, дописував або викидав описи і діалоги у текстах англійською мовою. Його творчість сповнена містики, психологічного аналізу та глибокого осмислення людської природи. Часто він писав про екзистенційні питання, долю євреїв у 20 столітті, моральний вибір та взаємодію людини з божественним. Його твори перекладені десятками мов, а їх адаптації стали основою для театральних вистав та кінофільмів.
У 1978 році Зінґер отримав Нобелівську премію з літератури. Академія відзначила його як “прихильника традиційної єврейської культури, що поєднує фантазію та історію у своїй прозі”.
Ісаак Башевіс Зінґер – це голос зниклого світу східноєвропейського єврейства, який оживає на сторінках його книг. Його твори – це не лише документ епохи, а й вічні роздуми про людську долю, віру та пошук сенсу життя.
Дитяча література
Зінгер обожнював пригоди Шерлока Голмса, але при цьому довго відмовлявся писати для юних читачів та називав дитячу літературу другорядною. Свою думку він змінив лише у віці 70 років. Тоді він побачив у дітях інше сприйняття літератури. В його оповіданнях для дітей домінують ідилічний образ реальності та любов до тварин. У дитинстві слухачкою його неймовірних історій була дочка сусідки Шоша.
Дитячі твори Зінґера вирізняються глибокою мораллю, але водночас не повчають прямо. Автор уміло поєднує традиційні єврейські легенди, релігійні мотиви та побутові історії, створюючи захопливі сюжети, які легко сприймаються дітьми.
Серед найвідоміших книг для дітей:
- “Коза Злотка”. Ця збірка казок принесла Зінґеру популярність у дитячій літературі. У центрі оповідань – прості люди, їхні буденні турботи, а також чарівні істоти з єврейських міфів. Одна з найзворушливіших історій – про хлопчика Аарона, який рятує свою козу, хоча родина змушена продати її через злидні;
- “Шлемієль Перший”. Ця збірка включає оповідання про Шлемієля – персонажа, який символізує наївність і простодушність. Проте навіть його невдачі мають щасливий фінал, що вчить дітей дивитися на світ з оптимізмом;
- “Мазл і Шлімазл, або молоко лева”. Це одна з найвідоміших історій про двох духів – Мазла (Щастя) і Шлімазла (Нещастя), які вирішують позмагатися, впливаючи на долю простої людини. Книга передає старовинну єврейську мудрість про те, що навіть удача потребує розуму та зусиль.