Видатний польський композитор Фредерик Шопен навіки закарбував своє ім’я в історії світової музики. З раннього дитинства композитор захоплювався музикою і присвятив їй усе своє життя, залишивши на пам’ять нащадкам неперевершені твори мистецтва, пише warsawski.eu.
Дитинство Фредерика Шопена
Народився майбутній композитор 1 березня 1810 року неподалік Варшави. Батько Фредерика Ніколя Шопен за національністю француз, проте переїхав в Польщу ще в юності. Чоловік працював гувернером в маєтку місцевого графа, де й познайомився з майбутньою дружиною Юстиною Кшижановською.
Мама Фредерика була надзвичайно освіченою жінкою, вільно володіла мовами та грала на роялі. Окрім хлопчика родина виховувала ще трьох дочок. Саме з найстаршою сестрою Людвікою у Фредерика склалися теплі відносини й вона стала його першим вчителем з гри на роялі.
Після народження Фредерика сім’я переїхала до Варшави, де його батьку вдалося влаштуватися вчителем німецької й французької мови у Волинському ліцеї. Освіченість обидвох батьків впливала і на розвиток дітей.
Зокрема, з дитинства Фредерик ріс дуже чутливою дитиною. Він міг розплакатися, якщо його дуже вразила мелодія. Варто додати, що хлопчик проявляв талант не лише в музиці, але й в малюванні, мав добре розвинений артистизм.
Освоювати гру на фортепіано Фредерик почав у шість років. Цікаво, що в дитинстві хлопчик полюбляв грати у повній темряві. Це допомагало йому налаштуватися на потрібну хвилю. Цю звичку композитор не полишав протягом всього життя.
Великий вплив на розвиток таланту хлопця мав його учитель Войцех Жівний. В основу викладання він поклав твори відомих віденських класиків та видатного композитора Йоганна Баха. Саме ці композиції стали улюбленими у творчості Фредерика Шопена.
Згодом Войцех Жівний відмовився навчати хлопця, оскільки його музичні навички повністю відповідали рівню досвідченого та дорослого піаніста. Тому, з 1822 року Фредерик розпочав навчання в польського композитора Юзефа Ельснера, який першим назвав свого учня музичним генієм.
В будинку Шопенів часто гостювали представники польської інтелігенції, серед яких композитори, письменники та поети. Це мало неабиякий вплив на духовний розвиток юного Фредерика.
Перший дебют як композитора
Свої перші твори – два полонези Фредерик Шопен написав у семирічному віці. Ще через два роки хлопець успішно дебютував як виконавець в аристократичних салонах Варшави. Протекцію талановитому композитору надав князь Антон Радзивілл, який також оплачував навчання і поїздки по Європі.
В 1826 році Фредерик Шопен вступив на навчання до консерваторії, де вивчав композицію. Хоча, на той час він уже мав звання досвідченого піаніста-віртуоза. Під час навчання в консерваторії композитор написав першу сонату та варіації для фортепіано з оркестром на оперу Моцарта «Дон Жуан». Також в цей період в його доробку з’являються декілька п’єс.
Після закінчення консерваторії Фредерик Шопен разом з товаришами вирішив поїхати до Відня. Протекція польської знаті дозволила молодим людям пробитися в аристократичні кола міста. Зокрема, 11 серпня 1829 року відбувся перший концерт композитора на сцені Імператорського оперного театру.
Публіка Відня з теплотою і захватом сприйняла виступ молодого композитора. Особливу популярність здобула композиція на народну тему «Хміль».
Під час перебування у Відні Фредерик Шопен зустрів своє перше кохання – Констанцію Гладковську. Світлі та яскраві почуття лягли в основу твору «Бажання».
Переїзд з рідної Польщі
Фредерик Шопен швидко здобув прихильність у Європі. Його концерти завжди користувалися великою популярністю. У свій час творчістю молодого композитора захоплювалися такі видатні музиканти як Ференц Ліст та Роберт Шуман.
Однак, під час активного гастролювання Фредериком Шопеном країнами Європи на його батьківщині спалахнуло повстання. Поляки виступали проти гніту Російської імперії. Народні протести тривали два роки.
В 1831 році Росії вдалося придушити повстання. Після цього окупаційна влада почала впроваджувати ще більш жорсткіші умови щодо місцевого населення. За таких обставин Фредерик Шопен не міг повернутися додому, оскільки завжди виступав за незалежність Польщі.
Падінню облоги Варшави композитор присвятив свій етюд «До Мінор» або як його ще називали «Революційний». Трагічні події на батьківщині безпосередньо вплинули на творчість Шопена. Він вирішив залишитися проживати в Парижі, який покидав лише під час гастролей. На жаль талановитий композитор більше не бачив рідної Польщі. У Франції він провів свої останні дні.
Полонез Фредерика Шопена
В доробку композитора є чимало видатних творів, однак центральне місце серед них займає «Полонез». Фредерик Шопен давно виношував ідею написати концертний твір зі вступом. Він розпочав втілення свого задуму з «Полонезу», маючи намір дописати вступ пізніше.
Відомо, що композитор створив «Полонез» упродовж 1830-1831 років. Інтродукцію Andante spianato Фредерик Шопен написав лише через п’ять років і твір набув завершеного вигляду.
Слід зазначити, що інтродукція має ноктюрновий характер, фактично вона відтіняє «Полонез» з нотками героїчного характеру. Композитор полюбляв на концертах виконувати Andante spianato як окремий твір музичного мистецтва.
Хвороба та останні роки життя в Парижі
Липнева революція 1930 року вплинула на громадянську свідомість жителів Парижу. Зокрема, ідея незалежності Польща отримала відклик в столиці Франції.
Тому, коли Шопен переїхав у місто, він швидко знайшов підтримку і допомогу серед нових друзів. Композитору вдалося потоваришувати з відомими культурними діячами того часу – Віктором Гюго, Генріхом Гейне, Вінченцо Белліні та Франсуа Фетисовим.
Проте, Фредерик Шопен не міг забути свою батьківщину та постійно сумував за нею. Він також прагнув взяти участь в боротьбі свого народу, але не знав як це втілити в життя.
Саме у Франції композитор почав надавати приватні уроки гри на фортепіано. Через погіршення здоров’я Шопен не мав можливості активно давати концерти, як він це робив раніше. Однак, він зумів стати непересічною фігурою в французьких аристократичних колах.
Весною 1936 року хвороба почала стрімко прогресувати. В композитора діагностували захворювання легень, ймовірніше за все він страждав на туберкульоз. Від виступів у великих залах Шопен повністю відмовився та зайнявся написанням творів для фортепіано.
На одній з вечірок Фредерик Шопен зустрів майбутню дружину письменницю Амандин Аврору Дюдеван, яка писала під псевдонімом Жорж Санд. Подружжя пробуло у шлюбі понад 10 років.
В 1848 році композитор провів останнє гастрольне турне Британськими островами. На жаль, шотландська погода не надто позитивно вплинула і на без того хитке здоров’я Фредерика Шопена. Піаніст повернувся до Парижу, де майже не виходив з дому через напади кашлю. Однак, композитор продовжував вчити учнів гри на фортепіано.
17 жовтня 1849 року серце Фредерика Шопена зупинилося. Йому було лише 39 років. В один день світ втратив справжнього музичного генія. Поховали композитора на французькому кладовищі Пер-Лашез, серце Фредерика Шопена зберігається на його батьківщині – у церкві Святого Хреста поблизу Варшави.