Варшава стала містом натхнення для багатьох видатних польських та іноземних діячів у різних галузях. Саме це місто відкрило талант та перспективи одного з найбільш відомих польських режисерів Анджея Мунка. Як Анджей Мунк став провідним кінорежисером двадцятого століття? Які труднощі довелося подолати творцю найкращих польських фільмів? Про історію успіху, життя та діяльність Анджея Мунка ми розповімо у нашій статті на warsawski.eu.
Ранні роки та життя у Варшаві
Анджей Мунк народився 16 жовтня 1921 року у Кракові в єврейській родині. У дитинстві Анджей Мунк був звичайним хлопцем, без особливих творчих здібностей. Ба більше, він навчався у природничо-математичній школі. Зовсім юним він навіть уявити не міг, яке майбутнє на нього чекає.
Коли вибухнула Друга світова війна, Анджей разом з родиною був змушений переїхати до Варшави. Через єврейське походження він переховувався і навіть змінив ім’я на Анджей Внук. У польській столиці Анджей Мунк намагався знайти себе: він багато працював на різних підробітках. Хоч з таким способом життя майбутній режисер не міг змиритися, але в нього не було вибору. У 1943 році Мунк вступив до лав підпільного руху, через що до нього завітали непрохані гості з обшуками. На щастя, Анджей Мунк встиг втекти в той момент, коли німці проводили обшук у його квартирі. Тривалий час він переховувався у свого товариша, згодом вступив до лав Армії Крайової та брав участь у Варшавському повстанні.
Складається враження, що Анджея завжди супроводжувала удача: перший раз йому вдалося втекти від рук нацистів, і вдруге, коли його було ув’язнено, він дивом врятувався. До самого завершення Другої світової війни Мунк жив у Кракові, де був змушений тяжко працювати.
Хоч майбутній режисер жив у Варшаві лише у воєнний час, він відчував особливу відповідальність перед цим містом. Тому, коли закінчилась Друга світова війна, він знову повернувся до польської столиці, де брав участь у відбудові міста.
Згодом Анджей Мунк почав вивчати архітектуру у Варшавському технічному університеті, а у 1947 році вступив у Варшавський університет, де вивчав право. Як же Анджей Мунк став режисером, запитаєте ви? Адже складається враження, що тривалий період свого життя він наче не сприймав своєї творчої сторони.
Його життя кардинально змінив страшний діагноз – туберкульоз. Він змусив Анджея покинути навчання в обох навчальних закладах та відправитися на тривале лікування. Лише після одужання Анджей Мунк прийняв рішення вступити до Державної кіношколи у Лодзі. Саме це рішення стало вирішальним у житті, як потім виявилося, одного з найбільш талановитих режисерів в історії Польщі.
Студентські роки та режисерський дебют
У вересні 1948 року Анджей Мунк розпочав навчання в Державній кіношколі на операторському та режисерському факультетах. Він був надзвичайно талановитим та завзятим студентом. Навчання він зумів гармонійно поєднати з політичною діяльністю: він був членом Польської соціалістичної партії.
Як оператор Анджей Мунк дебютував у 1948 році. Основою його дипломних робіт були документальні етюди. Молодий, перспективний та цілеспрямований Анджей відвідував низку заходів та інші важливі події з ціллю назавжди зберегти їх на плівці. Зокрема у 1950 році Мунк задокументував молодіжний мітинг мистецьких шкіл у Познані, брав участь у Конгресі польської науки у Варшаві тощо. Постановка “Наука ближче до життя” наблизила здійснення мрії Мунка – він отримав диплом з відмінними результатами, який відчинив йому двері до успішного майбутнього. Складно уявити, що ще декілька років перед тим Анджей Мунк був змушений тяжко працювати та переховуватися від усього світу. Тепер же він мав намір розповісти всім про себе за допомогою фільмів.
З 1951 року Анджей Мунк повністю присвятив себе операторській та режисерській діяльності. Деякі його роботи мали пропагандистський характер, однак особливий художній стиль привернув увагу глядача. Першим фільмом, де Мунк повністю проявив художню свободу, була стрічка “Слово залізниці”. Це документальний фільм, який розповідає про реалії та труднощі життя залізничників.
Якщо ви вважаєте, що Мунк зосередився виключно на серйозних документальних фільмах, то це не так. Він також є автором веселих фантастичних імпресій, які стали справжнім скарбом у польському кінематографі двадцятого століття. Стрічка “Недільний ранок” 1955 року в особливому стилі показує відбудову Варшави після бойових дій. Це, до речі, перший кольоровий фільм Мунка.
Перший ігровий фільм Мунка вийшов на світ у 1956 році. У той час він працював у Студії документальних фільмів у Варшаві. У 1958 році Мунк представив свою найбільш відому стрічку – драматичний фільм «Ероїка. Героїчна симфонія у двох частинах».
Незавершений проєкт Мунка
У 1960 році Анджей Мунк почав працювати над фільмом “Пасажирка”. Це була особлива стрічка, не схожа на жодну з попередніх робіт режисера. У цьому фільмі Мунк хотів підняти надзвичайно важливі теми. Його захопила історія двох жінок – охоронниці та ув’язненої концентраційного табору. Мунк почав знімати стрічку у 1961 році, багато сцен він зняв в Аушвіці. Однак, на жаль, цю роботу він не зміг завершити. Анджей Мунк трагічно загинув в автокатастрофі 20 вересня 1961 року. Він отримав травми несумісні з життям.
Що ж сталося з “Пасажиркою”? Після загибелі Анджея Мунка два роки шукали режисера, який зміг би відтворити ідею автора та завершити знімання фільму. Після довгих роздумів, знімальна група прийняла рішення показати глядачам незавершену стрічку. Прем’єра фільму відбулася 20 вересня 1963 року.
“Пасажирка”, хоч і був незавершеним проєктом Мунка, здобув шалену популярність як і в Польщі, так і за кордоном. Зокрема на Каннському кінофестивалі фільм отримав нагороду FIPRESCI. Багато критиків вважають стрічку єдиним реалістичним фільмом про те, що насправді відбувалося в концентраційних таборах. А в польській культурі стрічка стала найважливішою роботою польської кіношколи.
Індивідуальний стиль Анджея Мунка
Свою режисерську кар’єру Анджей Мунк розпочав як художник-соцреаліст. Доказом цього є перші роботи режисера, в яких він суворо дотримується цензури. Однак попри це, його фільми були наділені особливою драмою. Він завжди намагався зобразити реалії життя своєї епохи, не ховаючи правди.
Анджей Мунк та Анджей Вайда стали засновниками польської кіношколи. Мунк був першим режисером, який започаткував трагедію в польському кіно. Основою його фільмів стали події Другої світової війни та відбудови Польщі. Як розповідав сам режисер, він намагався створювати фільми, які будуть зрозумілими для глядачів. І це йому вдалося.
Найвідоміші кінострічки Анджея Мунка
За свою недовгу режисерську кар’єру Анджей Мунк залишив по собі чималу спадщину. Він зняв вісім документальних стрічок та п’ять художніх фільмів. Більшість з його робіт вважаються шедевром польського кінематографа. Особливої уваги заслуговують фільми “Блакитний хрест”, “Людина на колії”, “Ероїка”, “Косооке щастя” та “Пасажирка”. Кожна його робота – це відгомін душі режисера. Він був одним з небагатьох творців кіно, який прагнув показувати реалії життя з притаманною людською драмою. Саме в цьому і полягає феномен видатного режисера.